Вікторія Барицька - Містечко, яке вночі вимирає і тоне в снігах (автор: Андрій Любка) | Текст песни

• Тексты песен
• Вікторія Барицька
• Містечко, яке вночі вимирає і тоне в снігах (автор: Андрій Любка)

Містечко, яке вночі вимирає і тоне в снігах,
Мова, якою не скажеш ні «ох!», ні «нах!»,
Кімната, в якій сидиш і в якій помреш, -
Ти ждеш.

Містечко, яке вночі вимирає, його вогні,
Які горять на снігу і гаснуть в моїм вікні,
відсвічують, як монети, кинуті на глибину, -
Я жду.

Ти тут напередодні Різдва. У містечку зима
Така довга, сніжна, липка, затяжна,
І море накочує хвилі, гримить, як твоє ім’я,
Любове моя.

Місто, яке вночі вимирає. Воно, як сніг,
Тихо тобі лягає, як пес чи коханий, до ніг.
Їх скільки у тебе було і скільки є –
Я кохаю тебе.

Містечко, яке вимирає, його сліди,
На карті ледь знайдеш, пальцем води
назад, уперед, але біля моря, біля води
Ти його знайди.

На центральній площі, як гріх, як прах,
Я чекаю на тебе: як ох!, як нах!,
Я вселенську вічність кричу і мовчу –
Я тебе жду.

Я дивлюся в вікно, але там лише сніг,
Який летить безтурботно, як сміх,
І падає на мости, дахи, бруківку, кашкети –
О де ти?

Я далеко, як сни, недосяжний, як в снах,
Твої поцілунки, губи, яким би заздрив Аллах,
Нас зовсім не троє, крім нас на землі –
Тріє царі.

Містечко, яке вимирає вночі і вдень не живе,
Воно нагадує то нас, то мене, то тебе,
Зглянься, пиши і коли не спатимеш най –
Вийди у скайп.

Містечко на березі моря: вокзал і порт
Чекають на тебе, і я, як слот,
Як розетка, як вимикач, як USB –
Я клянуся тобі.

Містечко, яке вночі вимирає, а я – із ним,
Зникаю у ліжку, як піт твій, як стогін, як дим,
І не знаю із ким ти зараз, і з ким була –
Ти моя.

Містечко, яке без тебе вмирає і тоне в снігу,
Я в ньому, як в клітці, як в пеклі, я так живу,
І коли шукатимеш жаданого, як кокаїн,
Я – він.

Містечко на Півночі: море, дощі, сніги,
Твоя відсутність, запах твій, очі, твої листи,
Знай: для кого ти жила, шукала і не могла знайти:
Я – це ти.

Вікторія Барицька еще тексты