Вікторія Дикобраз - More than | Текст песни

• Тексты песен
• Вікторія Дикобраз
• More than

Занесла собі мури піском, не прийнятись дереву –
щоб ні коріння, ні пагону не пустило.
Книги стоять солдатами, ледь хитаються
на кожній полиці, в пітьмі. Розділові знаки

нашіптують, наче милиці, шлях до відступу,
а далі кульгаєш, в груди ховаєш коми,
наче то риби з твого не-сну, не-пророчого.
Все що є вічне – все поміщається в слово.

Крапка напружена кулею в серце проситься.
Не чуєш, не бачиш, зумисне не озираєшся –
так трохи довше хвилюється поле макове.
Мов прапор на вітрі, тримаюсь в твоїх інтонаціях.
 
#Семантика_