Вікторія Дикобраз - Як накреслено (М.) | Текст песни

• Тексты песен
• Вікторія Дикобраз
• Як накреслено (М.)

Чуєш, Маріє, скільки прийде за тобою вітрів,
принесе ще багато пророцтв для сина твого,
принесе ще багато пророцтв, ще багато брехні.
Чуєш, Маріє: риби повзуть крізь дно!

Пробивайся, Маріє. Гори, мов маяк кораблям.
Хай світить ще шкіра твоя неозора, нечутна.
Чоловік, що ходив мов сліпий по твоїх слідах,
колись таки прийде. Під дверима загубить страх,

мов записку. Прочитаєш собі перед сном.
Впізнаєш в словах його віру – перекреслиш усі.
Маріє, дитино, це мертвим лишили його
обіцянки воскреснути. Ми ж бо лишись живі.

І день через день, через ніч, через рік, через сто,
коли в тебе не буде ні сили, ні знань, ні доріг,
я обіцяю відкрити для тебе схов,
я обіцяю покласти тобі до ніг

початок. Із літер споїти моря.
Я знаю: я зможу. В мені ще достатньо тебе.
У кожній із нас є народам пожива для ран,
є леза й бинти, є каски, хоч один автомат,

є кров для судин, є повітря для битих сердець.
Бо поки ми ходимо кроком-печаттю своїм,
Сонце звіряє годинники. Й час іде,
поки ми ростимо крила із клею й пір'їн,

тож не спи. Ти не спи. Ти палай, ти чекай свого.
Син бо прийде. Й поведе за собою псів.
Як будеш прощатися з ним – поклади набоїв
до кишень. І проти релігії предків – перехрести.

#Семантика_