Злеліяна земля
Душею я лечу на ті простори ,
Де чистим кришталем пливе ріка,
Де небо синьосяйне і немов прозоре,
Лиш там жива душа .
І нездоланне,хоч невічне моє серце,
Сильніше ніж ганьба ворожих слів.
Воно знедоленим надією озветься,
Посеред тих оманливих вогнів.
На цій землі мої рожеві вечоріння,
У ніжних снах злеліяні роки.
В моїх піснях її краса осіння
Прозорі кришталевії струмки.
Душею я лечу до синіх гір.
Великих і міцних в своїм чеканні.
До рідних трав і срібних зір,
Лиш там жива душа.
І нездоланне,хоч невічне моє серце,
Сильніше ніж ганьба ворожих слів.
Воно знедоленим надією озветься,
Посеред тих оманливих вогнів
На цій землі мої рожеві вечоріння,
У ніжних снах злеліяні роки.
В моїх піснях її краса осіння
Прозорі кришталевії струмки.
І все це в ній,в зеленій Україні.
В краю великім на усі віки
І вірю щиро,славитись країні,
Якій її народ допомагає йти.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1