Мерзне лід, пада сніг
На розтрісканий планети топаз
Наче ковдра та картата на ній
Місто у зашморгу трас
Понад містом жовті хмари пливуть
Наче гній від небесних корів
По-над містом клокочеться дим
Місту вже п'ятнадцять віків
З тих, що нами править зоря
Що люди звуть “Сонцем”
І п'ятнадцять віків йде війна
Йде без жодних суттєвих причин
Війна — діло молодих
То є справа для справжніх мужчин!
Щойно пролитая кров
За годину вже зникне з землі
А за дві там зростуть ковилі
А за три там вже грають малі
Їх зігріє своїм світом зоря
Що люди звуть “Сонцем”
І ми знаємо, так було завжди
Кого доля більше любить із нас
В того буде кожен крок — вихиляс
Бо у нього обмежений час
Він не знає слово “так” і слово ”ні”
Він не згадує чинів ні імен
Та він здатен доторкнутись зірок
Й впасти під найближчий долмен
Спалений промінням зорі
Що люди звуть “Сонцем\"
Влад Чорний, музика гурту "Кіно", вільний переклад з російської Гліба Сітька еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1