Ця історія про звичайну українську дівку Одарку та чорнявого діджея із Лос-Анжелесу, який випадково потрапив до Полтави.
Дуже палко кохала його Одарка Просто неба по смарагдових лісах Ріки з меду і барвінкові тенета Все це раптом розтануло у сльозах (Ой лишенько)
Джене-джене-джене-дженелей Забирайся у свій Ел Ей І нехай тебе мучить совість Бо дівчина - то не трофей Джене-джене-джене-дженелей Було стільки п'янких ночей А кохати потрібно серцем Україна не Ю Ес Ей
Часом зрідка парубка було видко Казала ненька "А нащо тобі пігмей?" Хутко швидко розпатякали свідки Як іншу дівку генселить отой Дженелей
Джене-джене-джене-дженелей Забирайся у свій Ел Ей І нехай тебе мучить совість Бо дівчина - то не трофей Джене-джене-джене-дженелей Було стільки п'янких ночей А кохати потрібно серцем Україна не Ю Ес Ей
Заспівав ар-ен-бі соловей Його звали діджей Дженелей