Аж цiлу нiч соловейка ми слухали,
Мiсто мовчало,будинки також,
Бiлих акацiй стрючки оцi нюхали,
З\"Iхали з глузду з тобою отож!
Мiсто усе затопило багнюкою,
Пливло в калюжах лайно по водi-
От як щастило нам з тою падлюкою,
Бо надто молодi були тодi.
Роки пронеслись скаженим собакою,
Де дiлась врода обличчя цього?
Тiльки зима з хуртовиной та мрякою
Щойно нагадують змiст усього...
Владимир Скобцов еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1