Владислав Шлиенко и Владимир Албул - Чудова мить | Текст песни

• Тексты песен
• Владислав Шлиенко и Владимир Албул
• Чудова мить

Я часто згадую ту мить чудову,
Коли почув уперше її сміх.
Тоді, неначе вражена стрілою,
занурилась душа в любовний гріх.

При зустрічі я ледве міг сказати слово,
Але зусилля були марні, бо вона,
Співаючи на мене не зважала,
Лише плекала слух мій, мов луна.

І жив тоді я певний час без тями,
Я чарувався ніжною перлиною краси,
Яка, мов бавлячись, на сонці завжди грала
Небесним сяйвом ранньої роси.

Нажаль, життя це промайнуло швидкоплинно.
Я навіть і подумати не міг,
Що саме в час, коли любив її повільно,
Втрачаючи свій глузд,я щастя не зберіг.

Пройшли роки, душа моя зчорніла,
Лише останній вогник серця згаснути не зміг.
Я кожен день занурююсь в ту мить чудову,
І, наче вперше, чую іі сміх.

І жив тоді я певний час без тями,
Я чарувався ніжною перлиною краси,
Яка, мов бавлячись, на сонці завжди грала
Небесним сяйвом ранньої роси.

Владислав Шлиенко и Владимир Албул еще тексты