Нічне місто, воєнні руїни, страждання калік, крики дитини. Неначе Пікассо познущався з картини...чорні вулиці, втрачені люди... Та від цього не плачеш, просто кусаєш губи, кров стікає...тече і тече.. А ти втримуш сльози,хоч серце пече. Деколи здається, що час зупинили, Затяті християни на церкву забили. Що робиться БОЖЕ з твоїми дітьми: Ми були діти Світла а стали - Пітьми, Твої вірні дочки, вірні сини стали прихильниками САТАНИ. Хто за чисте небо впустив чорну хмару? А люди просто не чекали удару...