Я тобі вірив,коли ти для меня ще була ніким.... Коли надворі листя падало,а я ще в серці іншою хворів... Серденько мерзло...твоє тепло його не зігрівало, А надворі вже снігом замело....а я ще вірив тобі....
Приспів: Торкнись руками моїх рук, і просто мовчи... Мовчи й нічого не кажи.... в очах я все бачу... Я б зараз став на мить сліпий,та правда-брехня... Сонце, не вірю я тобі...
Ти обнімала і крики серця мого відчувала... І ніжні губи твої цілував я....та ти не була моя... Десь на тополі стелилися вітром дві нещасні долі... І приземлилися пожовклим щастям....що зеленіло колись.... Кохана моя...ти ще там Прошу,молю...непізно нам усе повернути...і стерти всі муки... Хоч і не буду я с тобою...та я кричу і молю долю.... Єдина моя людина... сонце.....моє.....ти навік моя...
Приспів....
Згадай тепло,згадай печалі все що в нас було... Згадай і відпусти...думки нехай буде пустота...... Кохання ....воно уб'є колись усі страждання... Народиться дощемм весняним раннім... Та ти не будешь моя.....ти не будешь моя...ти не будешь моя....