Я знову проводив тебе додому,
мій океан заповнила втома
голі думки, і твої руки - це все
Ти розмалюєш все в кольорові
і я зрозумію на будь-якій мові
не залишай мене мені
А потім ми будемо зірки рахувати,
які так звикли над нами зникати
десь біля ранку, холод світанку, і все
Торкайся більше мого життя
лишись у ньому до кінця
ти знаєш, ми щастям хворі
і кольорові
Де взяти слів, щоб розказати
якби я вмів мить зупиняти
для мене тільки ти, є ти
І далі ми будемо зірки рахувати,
які вже звикли над нами зникати
десь біля ранку, холод світанку і все
Торкайся більше мого життя
лишись у ньому до кінця
ти знаєш, ми щастям хворі
і кольорові
ВІНІЛ еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1