Шаленію, божеволію, розум втрачаю. Від людей тебе сховаю, сховаю, сховаю. Знаю, мій, але усе одно про тебе мрію - Шаленію, шаленію, я шаленію.
Дивлюся і не можу надивитись, Цілую і не встигаю насолодитись. Молюся і боюсь забути важливе, Але пам'ятаю, шо ти є диво.
Сказати: ти красива - це промовчати. Хочу тобою пишатись і ховати. Тебе для себе від всіх. Так, я знаю - це гріх. І хай твоїх ніг торкнуться сотні доріг.
Просто хочу іти поруч з тобою. І хочу бути твоєю стіною. Хочу змагатися з самим собою, Та завдяки тобі не боятись бою.
Бути безстрашним, маючи наміри. Допомогти тобі, всьому радіти. Перемагаючи весь зовнішний гамір... Тихо собі шаленіти.
Приспів: Шаленію, божеволію, розум втрачаю. Від людей тебе сховаю, сховаю, сховаю. Знаю, мій, але усе одно про тебе мрію - Шаленію, шаленію, я шаленію.
Шаленію, коли пирнаю в тебе з головою. Я не водолаз, але ти знаєш про що я. Я твій золотошукач, я маю молота Для своїх 48 кілограмів золота.
Ти - Прикарпатьска косуля. І я сьогодні на тебе полюю. А завтра ти стаєш моєю картиною, А я художник твій, я тебе малюю.
Я Володимир Великий, ти чула про мене? Принцеса Галицько-Волинська, давай за мене? Давай ми зміцнемо князівства ці, Аби нами пишалися наші праотці!
Раніше я любив східні солодощі, Тепер мої солодощі західні. І я тримаю в серцевому сховищі, І шаленію через те які вони лагідні...
Не промовлю я і слова, Адже все ти знаєш - знаєш сам. Просто роблю так шоб добре... Добре було нам!
Приспів: Шаленію, божеволію, розум втрачаю. Від людей тебе сховаю, сховаю, сховаю. Знаю, мій, але усе одно про тебе мрію - Шаленію, шаленію, я шаленію.