В моєму світі сьогодні буде тихо Закрию двері, вимкну телефон. А ти в думки ввірвешся наче вихор – І під повіки знову – наче сон.
Карбую кожен випадкових погляд, Пишу картину з завтрашніх новин. А ти незримо тут, ти десь зі мною, поряд Убережеш мене від болю хуртовин.
П-в. Коли снігом до сонця дорогу Пересипле, замете До твого, напевно, порогу Хай мене веде-несе.
В моєму світі сьогодні стане тепло І буде сотні див, і буде сотні лиць. Вже сотні років разом, а мені все нестерпно Відпустити тебе бодай-хоча б на мить.