Вогнесмiх - Зоряний герць | Текст песни

• Тексты песен
• Вогнесмiх
• Зоряний герць

Стугонять Литаври Неба в просторах правічних -
Загорився бій!
Зорі-іскри скачуть з-під шабель космічних
В темряві нічній.

Спить Земля, не чує, і не бачить,
Як під ту грозу
Невмируща Мати понад нею плаче
І роня сльозу.

Вершники зійшлися у жахнім двобої.
Хто здола кого?
Чорний Білого розітне шаблею страшною?
Білий Чорного?

Коні гримають копитами об Твердь Празоряну -
Горобина ніч!
Сто віків чекає герцю світ разорений -
Невблаганна січ!

Люди, люди! Діти віковічні!
Під солодкі сни
Нові зерна крові Вершники Космічні
Сіють на лани.

Хай поможе Мати - праведна і строга -
Щоб зернята ті
Сіялись із серця Лицаря Ясного -
Чисті і святі!

Хай із зерен дивних та народить Нива
Парості вогнів -
Для Нового Неба, для дітей щасливих,
Для грядущих днів!..

Вогнесмiх еще тексты