Ніч над Карпатами темно-крилатими Шовками тихо зліта, зліта. а в круть залюблені, в мріях загублені, Уст твоїх, прагнуть уста:
Чому, коли заснули сині гори, (сині гори) Якось не до сну мені? (Чом не до сну мені?) Чому, коли на небі срібні зорі, (сині зорі) Мрію в тишині нічній? (у тишині нічній) А між синіх гір (чую) в сяйві (чую) срібних зір (чую) Бродить любов твоя. Тому, коли заснули сині гори, Не заснем ні ти, ні я.
Зірка ховається, нічка кінчається, Будиться шелест в гаю, в гаю. Очі віч-на-віч, поки минеться ніч, В далині слово "люблю".
Чому, коли заснули сині гори, (сині гори) Якось не до сну мені? (Чом не до сну мені?) Чому, коли на небі срібні зорі, (сині зорі) Мрію в тишині нічній? (у тишині нічній) Кличу (чую) поміж гір (чую) в сяйві срібних зір (чую): Де ти, любов твоя? Тому, коли заснули сині гори, Не заснем ні ти, ні я.