Там, де для когось тільки лютий за вікном, На моїй вулиці давно уже весна. І дух захоплює, немов від висоти, Бо так живу, немов літаю я, Так, немов літаю я Кожну мить, коли зі мною ти.
І я на небі, мила моя, на небі, Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мов на земному небі, Мила, коли з тобою, літаю і знов і знов.
І я не знаю, як світанок настає, І як закінчився улюблений альбом, Бо не бажаю ні хвилини самоти І так живу, немов літаю я, Так, немов літаю я Кожну мить, коли зі мною ти.
І я на небі, мила моя, на небі, Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мов на земному небі, Мила, коли з тобою, літаю і знов і знов.
А часом, коли Я сам не свій, І в голові дивні гудки, І на душі сумно, Згадую я Очі твої, І все стає, мов навпаки, Теплим таким.
І я на небі, мила моя, на небі, Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мов на земному небі, Мила, коли з тобою, літаю і знов і знов. І я на небі, мила моя, на небі, Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мов на земному небі, Мила, коли з тобою, літаю і знов і знов, Літаю і знов і знов, літаю і знов і знов.