Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...
Сидить козак на могилі та й вітра питає:
"Скажи, вітре, скажи, буйний, де козацька доля?
Де фортуна? Де надія? Де слава і воля?"
Його вітер овіває: "Знаю я, ой, знаю.
Твоя слава козацькая в далекому краю.
Твоя доля козацькая - поміж ворогами".
Ой, сів козак та й заплакав гіркими сльозами.
Ходжу блуджу самотою у густому полі.
Хоч є в мене чорні брови - та немає долі.
Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...
Сидить козак на могилі та й вітра питає...
Володимир Вермінський еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2