По незбираних яблуках, по нескошених травах Утікали до лісу від зради затравлені І палали під небом свічі кинутих хат, За молодшого брата ішов старший брат.
Приспів: Лісові генерали наділив Бог сповна, Вистачало звитяги, відваги і честі. Лісові генерали, та життя ж - не війна, Озирніться довкола - скільки спалених весен!
А коли за край неба позлітались круки І жінки голосили, залишившись з синами, Вишиванки топтали москалі-яструбки І везли сім'ї їх до Сибіру возами.
Приспів.
Виростали сини - люті діти війни, Тим снігам, таборам у продовженні сниться Хтось на білім коні, хтось на тім воронім Досі скачуть і годі спиниться!