Степ широкий розстеливсь аж до небокраю, Лиш один козак іде, по степу гуляє: Чи побачу я колись рідну Україну? | Чи загину в чужині за Вкраїну милу? | (2)
Він іде, не знає сам скільки йти ще треба, Вже що бачить навкруги: то земля і небо. Сонце випалило степ води ні краплини, | Лиш один козак іде в латаній свитині. | (2)
Старий сокіл в вишині склав могутні крила, Лише біла сивина очі затулила. Чи побачу я колись рідну Україну? | Чи загину в чужині за Вкраїну милу? | (2)
Чи побачу я колись рідну Україну? | Чи загину в чужині за Вкраїну милу? | (2)