Осінь на крилах дощем умила Тай полетіла, тай полетіла Холодно стало, знову прийшла зима А я відігрію свою душу Це не забаганка – я просто мушу Я благаю, Боже, щоб родилась пісня нова.
Хай вона покличе мою весну І коли я знову і знову воскресну Не скарбів благаю в тебе і добра. А я попрошу одне єдине чудо Все життя тобі молитись буду Благаю хай живе, живе моя сестра.
Ох, святий Микола замів все довкола Снігу не жалкує – мабуть по-приколу Любить угодити нашій дітворі Всі ми в душі діти, що там гомоніти Просто треба жити і життю радіти І вміти літати хоча би у вві сні.
А я полечу до самого неба І мене спиняти, спиняти не треба Навіть якщо і крила обпалю До мене літали – нічого не вийшло А я все мрію долетіти вище Щоб здійснити мрію свою.
Молю тебе ,Боже, про одне єдине Щоб завжди квітла наша Україна І щоб наші діти нас пережили І щоб ,боронь Боже, не було війни І щоб коли Боже зустрінуся з тобою Я б міг розмовляти з рідною сестрою Хоча б в її сні, хоча б в її сні Хоча б в її сні.