Співай мені до самого світанку, сьогодні день, коли я не засну налий мені в напіврозбиту склянку, розведену у спогадах весну ти можеш жити поруч із камінням і думати що все уже збулось я б залишився тут але не вмію в твоїх піснях усе занадто просто
Біжи, стрибай, кричи, в поривах радості я все одно дивлюся в інший бік. мені не вистачає досконалості. палав вогонь, але безслідно зник
хвилини йдуть, а я дивлюсь довкола це все лиш пил, це все лише пісок і замість того, щоб втекти на волю ми йшли в безодню, міряючи крок
Біжи, стрибай, кричи, в поривах радості я все одно дивлюся в інший бік. мені не вистачає досконалості, палав вогонь, але безслідно зник