Біль не дасть сил взлетіти в небо
Розум і душу сковали кайдани навіки,
Прірва росте між світами
Душа вигнанця проклята богами.
Все зникло і я пройду скрізь дзеркальні
стіни, та не бачу в них своє тіло.
Страх полонить мою свідомість
Холод тече вічно в жилах,
Лиш морок є в моїх очах
І шлях який веде в нікуди.
Отруєний горем, стустошений вітром
Забутий людьми, наповнений злом,
Розчиняюсь поміж тисяч тіней
Тікаю назавжди в інший вимір.
За що я маю нести чужий хрест
Чому спокутую чужі гріхи,
Надії і молитви обернуті в попіл
Я зраджений богом і дияволом.
Володимир Сатір еще тексты
Другие названия этого текста
- Володимир Сатір - Вигнанець (demo) (0)
- Володимир Сатир - Вигнанець (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1