По долині в’ється річка, Омиває береги, В’ється, як чарівна стрічка, Ген розлившись навкруги. Я до тебе поспішаю, Крізь тополинну заметіль, Моя любов спішить до тебе, До твого серця звідусіль. Пр: Нехай усім розкаже річка, Грайливо скаже про любов. Який щасливий я на світі, Що, рідна, я тебе знайшов. Без тебе я не в силі жити, Тебе не можу розлюбити. І поспішаю понад берег, До тебе мила знов і знов. У своїм Подільськім краю, Я любов свою зустрів. Про кохання їй заграю І напишу пару слів. Розплети своє волосся, Хай на плечі Тобі ляже. Я скажу, кохаю щиро, Далі все ріка розкаже.