Володимир Сурай - Нескорені | Текст песни

• Тексты песен
• Володимир Сурай
• Нескорені

Нескорених душ зелені ліси лягли навкруги
В полеглих героїв в осінньому небі очі ясні
В пожовклій траві і в опавшому листі їхні сліди
Могил невідомих версти, куди не піди.

Тут від сліз, тих хто вдома чекав, виростуть верби
Як хрести на могилах - сосни
Тут в вітрі і в небі прозорому
Дихає серце нескорених

А там, край струмка, під сосною, просіла земля
Я знаю, то скроплена кров'ю і потом земля
І нам не дістатись вершини тої глибини
Боюсь, ми не зможемо те, що зуміли вони.

Земля наша вже не сміється, безсилі ліси
Якщо ми забудем себе - то не буде весни
Дорога не плаче, мовчить, мов закована
І босим гуляє по світу той подвиг нескорених

Тут від сліз, тих хто вдома чекав, виростуть верби
Як хрести на могилах - сосни
Тут в вітрі і в небі прозорому
Дихає серце нескорених.


Володимир Сурай еще тексты