Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Ти не лякайся, що босії ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Володимир Талашко еще тексты
Другие названия этого текста
- Из к/ф "В бой идут одни старики" - Ніч яка місячна (1)
- Микола (Николай) Кондратюк - Ніч яка місячна (0)
- Володимир Талашко - Ніч яка місячна (0)
- Українські Народні Пісні - Ніч яка місячна (0)
- Микола Кондратюк - Ніч яка місячна (0)
- Іван Козловський - Ніч яка місячна (0)
- фольклор - Ніч яка місячна (0)
- Владимир Талашко - Ніч яка місячна (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1