Я граю в футбола з найперших днів,
Хай не брешуть, що я в зоопарку ріс,
Нас було в батька троє синів:
Два розумних, один футболіст.
І тільки я бачу, ось, м'яч, ось трава, |
Наче бик наставляю роги, |
Навіщо, скажіть, мені голова, |
Коли є у мене ноги?.. | (2)
Я прусь до воріт, наче танк, напролом,
Я інших шляхів не знаю,
Хай спробує крикнути хтось: \"Костолом!\",
Я точно його поламаю.
На мене даремно не тратьте слова, |
Бо я футболіст від Бога, |
Навіщо, скажіть, мені голова, |
Коли є у мене ноги?.. | (2)
Хоч стій, хоч падай, хоч смійся, хоч плач,
Я в команді перший по праву,
Трибуни кричать: \"Мазило! Партач!\"
Ах, як люблю я славу!
А вчора мене на руках понесли, |
Тому я сьогодні качаю права, |
Я вчора забив аж чотири голи, |
Рахунок у матчі - 2:2.
Володимир Шинкарук еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3