Там де рідна Земля, де ліси і поля, серед вічних гаїв чутно гомін птахів. Там,де попіл й зола Ясних зорей краса, Серез тисяч струмків Бачу велич Богів. Серед дрімучих лісів, Серед безмежних країв, Серед гір невмирущих Та ланів всеродющих Тіні предків забутих Образи ідолів лютих. Таємниці встають Життя наше ведуть
Силою вогню, Вогкістю землі, Силою вітру, Силою води
Таємниці землі, Що створили Боги Та й загадали нам Звідки море і лан, Звідки схил небокрая, Звідки доля земная І показують нам В Ірій шлях по зіркам. Наша велич - Земля – Нескінченна краса, Ти даруєш життя І далеч в майбуття. Ну а ми всі Твої Вірні доньки й сини, Будем Тебе шанувать, Тобі славу співать