Любов Ясенчук 1 Сплять безшумно степи і поля. Міста й села завмерли в спокої Чути тільки як стогне земля Від чужинських, загарбних конвоїв. 2 Тільки чути десь плач матерів І молитви усіх не байдужих За солдатів, за юних синів, За братів наших смілих і дужих… 3 Чути їхні хоробрі серця, Що не просять у нас допомоги, А лиш молять до Бога – Отця Щоб чим швидше дійти перемоги.
4 Чути постріли градів й гармат. Чути жахи простих перехожих. Та не чути плачу від солдат, Бо Герої не плачуть ніколи… 5 Вони йтимуть усі до кінця… А кінець в них лише перемога… Тож молімось до Бога-Отця Щоби світла була в них дорога, 6 Щоб зустрілася матір і син Хай брат братові руку потисне Щоб усі сини України Повернулись на рідний поріг…