Той чоловік був дуже славетний В родині, праці та житті. Нам буде його дуже не вистачати. Підходьте рідні та близькі.
Як би мені крила, Крила, як в орла, Я б до гори злинув Геть, за небокрай! Олрай!
В небі – небокраї Я б не сумував, Гаї, водограї Оком озирав! Олрай!
Ногами гуп, гуп, гупаю по грунту, А далі стоп стопи, будемо копать. По-перше геть дерен, заступа погострить, Розміри знять з тіла. Хай йому буде. Е-е-ей!
А Гена луп, луп, лупає очима, Відразу видно: зелений ще новак. Могила от-от буде вже готова. Гроба поклав, та й годі, закидай. А-а-ай!
Є в людини мрія, Небо є в орла! Щоб нам пощастило. Гена, наливай! Олрай!
Але геть нам годі, Гибельна земля! Злину я поволі! Другу наливай! Олрай!