Зимою Все буде зовсім інакше З тобою Ми зав’язались руками І пальці Переплелися корінням Волоссям Ми сплутались майже на віки Ти майже не чуєш Я майже не бачу І тихо танцює Заметіль по кімнаті І сонні будинки Рипіли дверима І сніг без упину Вкривав твоє тіло Зимою Кричати буде вже пізно Я коло Яким ти постійно ходила А крила Ми стерли їх об бруківку І серце Стискається в такт аж до крику Ти майже не чуєш Я майже не бачу І тихо танцює Заметіль по кімнаті І сонні будинки Рипіли дверима І сніг без упину Вкривав твоє тіло Зимою Розкаркались чорні дерева А ми спали І тільки вікон білі портрети Як дивно Нічого не пам’ятаю Зимою Ми станем зимою я знаю Зимою...