Лишилися руїни Розбите скло машини, Навколо манекени І завтра вже напевно В грі твоїх фантазій Перемагає в'язень, Мурашки вкрили тіло І відпадають крила.
Не допалені сигарети, Змінились пріоритети. Нові безглузді драми Та сіль вже не пече рани. На осліп ми блукали Себе не помічали,
Як тисячі голок крізь тіло Лишається надія, А слабкість перемагає, Творчість ніби вбиває. Як тисячі голок крізь тіло Підняти би в небо вітрила, А човен мій зникає, Творчість ніби вбиває
Лишилися руїни Розбите скло вітрини, Загублені наші серця На осліп ми блукали Себе не помічали,
Як тисячі голок крізь тіло Лишається надія, А слабкість перемагає, Творчість ніби вбиває. Як тисячі голок крізь тіло Підняти би в небо вітрила, А човен мій зникає, Слабкість ніби вбиває, вбиває
Як тисячі голок крізь тіло Лишається надія, А слабкість перемагає, Творчість ніби вбиває.