Тік-так, годинник має право на сон Тік-так, наші серця заб’ються в унісон. А ти знову ходиш по колу А ти тіж самі слова щодня говориш.
Тік так, час як вода скрізь пальці тікає, Тік так і на кохання нам не вистачає. А ти знову ходиш по колу А ти тіж самі слова мені говориш.
Стій-стій я ще поряд в пустелі часу загубив твій погляд Хто не будь знає, що ми шукаєм Я твій північний полюс , ти пиши про мене повість В ніч час завмирає коли ми кохаем.
Відпусти себе на волю, за межі часу та нема контролю Весь світ тримаєш у долонях пульсує кров у твоїх скронях Зруйнуй свої власні стіні, нехай кажуть що божевільний Якщо не встигнеш то стрілки лезо, не втрать суть цієї тези. А ти знову ходиш по колу А ти тіж самі слова щодня говориш.
Стій-стій я ще поряд в пустелі часу загубив твій погляд Хто не будь знає, що ми шукаєм Я твій північний полюс , ти пиши про мене повість В ніч час завмирає коли ми кохаем.
Ми кохаем, ми кохаем, ми кохаем, ми кохаем, ми кохаем Ми кохаем, ми кохаем, ми кохаем, ми кохаем, ми кохаем
Тік-так, годинник має право на сон Тік-так, наші серця заб’ються в унісон Стій-стій я ще поряд в пустелі часу загубив твій погляд Хто не будь знає, що ми шукаєм Я твій північний полюс , ти пиши про мене повість В ніч час завмирає коли ми кохаем.