Нічка чарівниця з вечора до ранку Вишиває в небі синім зорям вишиванку. Срібними нитками стежку прикрашає І зірки малі й великі в сяйво зодягає.
Приспів: Коли край неба стигле сонце напуває, Минає день і небо зорями встеляє. Вони шукають долю і землі сягають, Знайдуть кохання - і до тла тоді згорають.
Човником сріблястим Місяць пропливає, Він ключем в безмежний простір браму відкриває. В золотих намистах зіронька кружляє, В тих просторах неосяжних скарб вона шукає.
Приспів.
Зірка вогненная вітром колихала, Опустилася на землю й по траві ступала, Вмить замерехтіла, серцем трепетала. На Землі знайшла кохання й жаром запалала.