Вечір знов підкрався так Непомітно У ліхтарях і у мені Танцює світло І вже натомлені твої Змовкають крила За мить почнеться грозова Весняна злива
Ти подаруй мені ключі Від усіх своїх дверей Звільни цей вітер і нехай Він нас забере Ти ніби свято ніби мить От-от і догорить Уночі Мене боятися навчи і не боятися навчи Метелику на плечі
І ніч крадеться на м'яких котячих лапах Вона лягає біля нас в кутку кімнати Один лиш змах твого крила несміливий Ти в моїм світі землетрус ним розбудила
Ти подаруй мені ключі Від усіх своїх дверей Звільни цей вітер і нехай Він нас забере Ти ніби свято ніби мить От-от і догорить Уночі Мене боятися навчи і не боятися навчи Метелику на плечі