Небу сьогодні страшно.
Небо - німе послання.
З неба летить попіл
А не сніг.
Сьогодні це небо
Хтось бачив востаннє.
Хтось комусь раптом
вимкнув світ.
Де ваша людяність? Вона в іржі...
А це було серце, у ньому хтось жив...
Де ваша людяність? Вона в іржі...
А це було серце, у ньому хтось жив...
Ви наші душі об асфальт,
вам жодної із них не жаль, на жаль...
Ріка виходить із берегів
Там, де уже не чують слів.
Та це не крапка, це - тире:
Моя країна не помре.
А ви - ви острови,
ви із піску, ви не живі.
У цій пустелі без води,
моя душа, мене веди.
Вам як завжди мало
Ваші слова - жала
Взяли і розтоптали
Вишневий цвіт.
Поки ми спали
Ви так непомітно
Заклали в майбутнє нам
Динаміт.
Ви не пробачили нам свободи,
Хотіли вбити надію мою,
Але навпроти її обличчя.
І, власне, доти я не боюсь.
А що ви п'єте - бензин а чи вино?
Вам уже давно усе одно...
Ріка виходить із берегів
Там, де уже не чують слів.
Та це не крапка, це - тире:
Моя надія не помре.
А ви - ви острови,
ви із піску, ви не живі.
У цій пустелі без води,
моя душа, мене веди.
Все поруч еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1