Вже серце виривалося з тенет і прагнуло відчути подих волі Знайти хвилину радості у долі Шукати між зірок і між планет, Між зірок і між планет, Між зірок і між планет
Чомусь так гірко плакала вона, Ховаючи обличчя у долонях. І щось боліло в грудях і у скронях І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона І сльози витирала, мов дитина Покарана за провину Покарана, залишена одна Покарана, залишена одна Покарана, залишена одна
Чомусь так гірко плакала вона, Ховаючи обличчя у долонях. І щось боліло в грудях і у скронях І в душу не приходила весна
Зруйнована всесильним почуттям Та втомлена самотнім існуванням. Чи варто говорити про кохання Тоді, коли прощаєшся з життям Тоді, коли прощаєшся з життям Тоді, коли прощаєшся…
Чомусь так гірко плакала вона, Ховаючи обличчя у долонях. І щось боліло в грудях і у скронях І в душу не приходила весна І в душу не приходила… весна
Перевод
Уже сердце вырывалось из сетей и стремилось почувствовать дыхание свободы Найти минуту радости в судьбе Искать между звезд и между планет, Между звезд и между планет, Между звезд и между планет
Почему так горько плакала она, Пряча лицо в ладонях. И что-то болело в груди и в висках И в душу не приходила весна.
Почему так горько плакала она И слезы вытирала, как ребенок Наказана за вину Наказана, оставленная одна. Наказана, оставленная одна Наказана, оставленная одна
Почему так горько плакала она, Пряча лицо в ладонях. И что-то болело в груди и в висках И в душу не приходила весна.
Разрушенная всесильным чувством Так устала одиноким существованием Стоит ли говорить о любви Тогда, когда прощаешься с жизнью Тогда, когда прощаешься с жизнью Тогда, когда прощаешься...
Почему так горько плакала она, Пряча лицо в ладонях. И что-то болело в груди и в висках И в душу не приходила весна И в душу не приходила ... весна