Вона звучала в день нашого першого побачення. Ми сиділи з тобою в маленькому кафе, за вікном падав тихий весняний дощ, і ми забули про все на світі. У тебе в очах було стільки ніжності, стільки тепла і надії, що кожен раз, коли я чую цю музику, я ніби знову повертаю все назад.
Ти і я, в обіймах ночі ти і я, Знов тривожить душу нам туману біла вуаль. Я дивлюсь на тебе ніжним поглядом, А в душі лиш давня печаль.
Ти і я, сльоза моя, любов моя, Все на світі я віддам за ніжний погляд очей. Вірю я, що непотрібні нам слова У відлунні тихих ночей.
Ти і я, моя нічна мелодія, Вічна як сама любов і неповторна як мить, Нам на двох цю музику дарує Бог, Хай вона у серці звучить.
Ти і я, зоря моя, любов моя, Не питай мене, чому так гірко плаче струна. Плине час, і напливають спогади, А в душі ще досі весна.
Ти і я, яка у цім гармонія, Так було і буде так у всі століття й віки. Не журись, до мене знову пригорнись І торкнись моєї руки.
Ти і я, в обіймах ночі ти і я, Ти і я, сльоза моя, любов моя, Ти і я, моя нічна мелодія, Ти і я, зоря моя, любов моя.