Сiрка ти знаєш куме мiй Сiрка собаку мойого Пiшов раз я на полювання з ним у зимку це було Рушницю взяв з собой, та ще i пiстолєт. Да! I думав що вiдмiдь тодiся не врятує нєт
Пiшов з Ciрком на полювання, ага, я це казав, Пiшов раз я на вiдмiдя Сiрка з собою взяв Сiрко собака мiй пiшов зi мной на ведмедя А шо iз того було я роскажу погодя
Запхав в рушницю в два стволи тугого жакана Ведмедя думав завалить чи може кабана З тваринами цiма у мене давняя война То ж думав справдi я тодi, що ведмедю хана
I от прямую лiсом та i бачу пагорба Там може справдi спить ведмiдь чи може то кабан Сiрко за мной бiжить ти знаєш куме то мiй пес Як я iду на ведмедя беру його в лєс
Якщо берлога iз медведєм де ж там голова Ведмедя мудро вполювать то не простi слова I бачу я iз дiрочки на пагорбi щось дмить То точно є берлога i там лежiть ведмiдь
Чи може то помилка є оптiческий обман I то є не берлога i там сидить кабан Та менi страшно не було, рушницю ж я узяв Сiрко собака мiй мене iз заду прикривав
Якщо берлога поруч то нема шляху назад Важливо знать, де голова, а де ведмедя зад Якщо нема шляху назад, то є "питання два" I де в берлоги зад, а де, звиняюсь, голова
Пулять в ведмедя навмання - то виглядає тупо Важливо перш за все дiзнатись, де голова, де дупа Є у берлоги горби два, один є трохи нищий Там мусить бути голова, а другий трохи вищий
Того не розумiю я й Сiрко - то мiй собака Де ж у берлоги голова, а де, звиняюсь
Забий собi у люльку трохи доброго табака Бо ми не палимо с Сiрком, Сiрко - то мiй собака Налив сам собi одну, куме, бо в мене ще є А Сiрко, собака мiй, то вiн горiлки не п'є
Тож нацiлив я рушницю та влупав два жакана Туди, де голова, чи в ведмедя, чи в кабана Влупив та й затаївся, сам дихалку причаїв I з ведмедем покiнчено, бо думаю, влучив
I раптом сзаду щось важке менi на плечи - гець Чи то ведмiдь, чи то кабан, все думаю - капець А сам i бачу, шо Сiрко, i шо Сiрко, то чую я I розумiю, шо Сiрко та сру не переставая