О плями чорно-білі у щоденному житті, Лишилося помріяти й збагнути — не святі. Як мало і багато треба мати поміж тим, Щоб жити мудрим старцем і злетіти молодим.
А завтра знову завтра знову кома на кінці, І трубка телефонна у схвильованій руці, Ти знову згубиш слово і у прірву піде час Ця пауза мовчання стане приспівом для нас!
Приспів: Та крутиться Земля, Щаслива мить тікає, Її не здоженеш, Якщо життя немає. Поклич мене любов У подорож кохання, Я так давно живу На острові чекання.
Я хочу гріти сутінки не краденим вогнем, Змінити кому крапкою для нових світлих тем. Я всі найкращі помисли з тобою уявлю, Бо я іще надіюся, бо я іще люблю.
Як хочеться зануритись у те чого нема, Не чути ком зі смиком і любити не дарма, Як хочеться із друзями провадити свята І знати, що людина із тобою саме та!
Приспів: Та крутиться Земля, Щаслива мить тікає, Її не здоженеш, Якщо життя немає. Поклич мене любов У подорож кохання, Я так давно живу На острові чекання.