1. Хто цілує вуста твої знову, Запитав я тебе тихо-тихо. І мені відгукнулось луною лихо, лихо, лихо. Хто до серця тебе пригортає, Думка билася в скроню сумна. Промайнуло в зеленім розмаї Чужина, чужина, чужина, чужина.
Приспів: Де ти люба моя, де ти мила, Наді мною твій образ літав. Так хотілось у даль неозору, Тільки бог нам піднятись не дав. Де ти люба моя, де ти мила, Наді мною твій образ літав Так хотілось у даль неозору, Тільки бог нам піднятись не дав.
2. Хто забрав у нас зоряні роси, І невже завинив в тому я. Хто розпестить розбещені коси, Так я к пестила ніжність моя. Заросла та казкова стежина, Зацвіли дикі квіти на ній. Де ти ніжна і рідна людина, Я навіки залишився твій. Приспів: