Сходами піднятися би вгору І перейти межу ідей терору Але в їхніх очах незгода В світі негода Пробити би словом звичні стіни Якби не їхні отруйні стріли Було би все не так І ти не питав би як
Бо твоя слабкість - то чиясь сила Дістати треба свої крила І полетіти за той край В якому ворог залишить рай
Нова вода змива старі сліди Але важкі незаймані ходи Де легко? Не багато нас Дай мені пас У натовпі себе б не загубити На своїм полі не варто просити За право під сонцем стояти Не треба питати.