За горами, за луками в морі, У глибокому смутку та горі Проживає сльоза. І не кличеш її і не хочеш, Тільки щастя і радість пророчиш, Та не все так бува.
Ця солена прозора краплинка Западе і вислизне знов, Тільки нойки і смуток заллє твоє серце І душу і кров.
Приспів: Де море, там хай сплять твої сльози. Де море, заколишуть і грози. Де море, там хай сплять твої сльози. Де море, заколишуть і грози.
Не дивися в безодню ти темну, Якщо чорні кольори не терпиш. Не потрібно, облиш. Зачаруй себе неба блакиттю, Світлом місяця, золотом жита – Це кольори святі.
Так і думи твої все світліше І ліпше, і легше стає. Засумуєш, заплачеш і знову зрадієш, І лихо мине.