Вітер віє, трава шумить, А в тій траві козак лежить. Над ним коник зажурився, По колінця в землю вбився.
Не стій, коню, наді мною, Бо я вижу щирість твою. А йди, коню, додомоньку, Та й розкажеш всю правдоньку.
Хто народився, той помре. А після смерти – знову народиться! Не піддавайтеся смутку, Виконуючи обов’язок. А щодо обов’язку – знайте, Немає кращого, як битися В ім’я релігійних принципів, Свою землю боронити від ворога, Віддати життя в бою І здобути славу героя!