Вітер віє, трава шумить, | (2) А в тій траві козак лежить. Над ним коник зажурився По колінця в землю вбився.
Не стій, коню, надо мною, | Бо я вижу щирість твою. | А йди, коню, додомоньку | (2) Та й розкажеш всю правдоньку. |
А як вийде стара мати, Та й буде тя ся питати: "Ти, конику вороненький, Де мій синок молоденький?" Знайшов собі в царя дочку, | В чистім полі земляночку. | (2)
Візьміть, мамо, піску в жменю, Розсій, розсій по каменю. Коли той пісочок зійде, Тоді твій синочок прийде. Нема, пісочок не сходить, | А синочок не приходить. | (2)
Хто народився, той помре, А після смерті знову народиться. Не піддавайтеся смутку, Виконуючи обов'язок. А щодо обов'язку, знайте, Немає кращого, як битися В ім'я релігійних принципів. Свою землю боронити від ворога. Віддати життя в бою і здобути славу героя.
Вітер віє, трава шумить, | (2) А в тій траві козак лежить. | (2)
Вітер віє, трава шумить, | (2) А в тій траві козак лежить. | (2)
Гайдамаки — Вітер віє Haydamaky — Viter vie. ... Я не знаю як передати власне почуття я плакав,,,,,,, як же я вдячен БОГУ що е такi хлопцi як ГАЙДАМАКИ!