Як мені жити Серед людей? Бога гнівити, Тішити себе... Думкою – отрутою, Земною спокусою, Силою неправедною, Душею пустою...
Знати, що ніхто не чує Й не розуміє, І ніколи того стану Не збагне...
Приспів: Я давно не видів щастя, Коло мене люди плачуть, Їм нічого не порушує безумства думок... Я живу як усі, світа білого не бачу, Мене б’ють по лиці й пізнають на вулиці!
Іноді мені здається, що невдовзі минеться, І я пробуджуся в іншому світі, Щасливий, Заспокоєний, Вродливий, закоханий, Ясний усім, впевнений в собі.
Рибу в річках, Кохання в очах дівчат Вижу я, сучкар від сучка Із древа Чорнобиля... Ховаюся в натовпі У великих містах, Лишаюся сам-на-сам В ефірному просторі...