на годиннику 0:59… а ти не онлайн, ця ніч вже без тебе, сиджу на кухні читай «фрі тайм», і думаю про те, для чого пишу? кого цими рядками я пригощу? моє сьогодні - вже «вчора», а все ж не до сну. моє «тепер» - минуле. мої думки – дурня. та й між нами з тобою, напевно, брехня. війна світів, зірок, планет, бурхливий океан емоцій, можливо, це колись мине, а ми просто прибавимо спецій, і вже не треба нам про стосунки лекцій. бо в нас величенна купа колекцій: безглуздих сварок, зривів, депресій. сумна… нишком відводжу очі знову до преси… тут лише стюардеси, принцеси, а тобі потрібна я, майже поетеса. то чому тепер між нами стреси? що найбезглуздіше – вже без інтересу… (не відправлено – вкажіть на конверті адресу).