Їде витязь крізь поле на білім коні, Три зорі веде він при тонкім стремені. Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю. Вибирай та послухай пораду мою: Перша сяє вдень, друга сяє вночі, Третя має від казки чарівні ключі, Третя зірка казкова, затям-но лишень - Казка часом коротша за ніч і за день.
Впала перша зірка - синьо вечір зацвів, Впала друга зірка - день устав з-під снігів, Зникли витязь і кінь, я єдина стою, Ой, піду я вимолювать третю зорю. Та замало світла, замало тепла, Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою, Ой, піду я вимолювать третю зорю, Перша сяє вдень, друга сяє вночі, Третя має від казки чарівні ключі. Та замало світла, замало тепла, Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою. Ой, піду я вимолювать третю зорю...