Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Г.Б. еще тексты
Другие названия этого текста
- Г.Б. - Л. Костенко "Страшні слова, коли вони мовчать" (0)
- Вікторія Ковальчук - Страшні слова, коли вони мовчать (Л.Костенко) (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1