Як до милого ходила, Черевички я купила. Черевички з підківками, Та й натерпілась я з вами! Чорнобрива й білолиця, Як прийду, було, до Гриця, Черевички тільки рипнуть — Вже у його й двері скрипнуть. Він ті двері відчиняє, А па мене поглядає, Черевички з підківками, Та й натерпілась я з вами! Як іти, було, зберуся, Все немов чогось боюся; А моя тим часом мати Почина мені казати: «Доню, доню, в темні нічки Знапастиш ти черевички!» Мати правдоньку казала: Черевички я стоптала. Вже ж у їх не стало рипу, А у Гриця в дверях скрипу; Що ж подіялося з вами, Черевички з підківками? Поки ви були новенькі, Був до мене й Гриць любенький; З того ж часу, як стоптались, Щось та інше з Грицем сталось. Черевички невеличкі, Ви стоптались в темні нічки, Та і все стопталось з вами, Черевички з підківками! 1877