Музика - Гетьман Слова - Т.Г.Шевченко (1838, С-Петербург)
Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі,дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть,чорні брови Од вітру линяють Серце в'яне,нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з ким говорити; Нема кому розпитати; Чого плачуть очі; Нема кому розказати; Чого серце хоче, Чого серце,як голубка, День і ніч воркує; Ніхто його не питає, Не знає,не чує.
Чужі люде не спитають – Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить! Плач же,серце,плачте,очі, Поки не заснули, Голосніше,жалібніше, Щоб вітри почули, Щоб понесли буйнесенькі За синєє море Чорнявому зрадливому На лютеє горе!